Цього року, завдяки наполегливості активістів Рахова та нескінченному ентузіазму сумської команди організаторів, відбувся традиційний марафон Стежками Опришків.
Питання участі для мене не стояло, оскільки саме тут можна по справжньому випробувати організм та перевірити свою готовність до осінніх стартів.
Цього разу оселився разом з Бантом у номерах Еріка. Тиха та домашня атмосфера стала гарною заміною минулорічному галасу п’яних та гуркоту музики у ніч перед стартом в клубі, що знаходиться якраз під вікнами готелю Європа.
В суботу перевірили готовність байків та проїхали фінішний спуск. Достатньо сухо. Були приємно вражені прочищеними траекторіями та поліпшеними контрнахилами.
Вранці, за дві години перед стартом, їм макарони. Пусті, без сиру та масла. Заходять важкувато, але що не зробиш заради комфортного старту в затяжний підйом!
В цей раз вирішив скористатися минулорічною формулою Діми Фокуса та їхати на одній флязі. Перед стартом випивши 0.5 літра гіпотоніка. Хоча в цілях економії для відновлення став використовувати власноруч змішані порошки, для напою на змаганнях все-ж залишив класичний Ізодрінкс від Нутренд.
Крім того, для підтримки сил взяв з собою два Ендуроснеки, два Павербайки та Вольтаж.
Стандартний ремонтний набір поповнився набором з паклі та голки з поламаним наполовину вухом для ремонту покришки від порізів.
Зі старту намагаюся добре працювати, щоб вже до КП1 створити безпечний відрив від суперників. Їдемо в компанії з Артемом, в хвилині попереду Соколов.
На КП2 Артем трохи відстає, проте темп не скидую у розрахунку що він добере, адже в підйоми вже їду спокійніше. Дивно, але він так і тримається в хвилині позаду. Вже на фініші дізнався, що Артем пошкодив сідло та їхав з складнощами.
Перед КП3 та 4 розжовував половинки Павербайку та пригальмовував, щоб на ходу запити їх водою з стаканчиків.
В районі КП4 ще бачив Соколова в двох хвилинах попереду, а Артема в хвилині позаду. Після спуску до річки і аж до самого фініша суперників більше не бачив. Можливо тому і їхав досить розслаблено та програв своєму минулорічному результату 21 хвилину.
На КП5 на ходу традиційно беру скибку кавуна. Який же він файний! Підйом після КП цього разу здався мені складнішим, ніж минулого року. Ішов пішки стільки, скільки торік їхав і навпаки.
Зазвичай, хребет до села мені заходив дуже складно, оскільки постійно чекав початку спуску. Тепер просто налаштувався на те що він довгий та нудний, і в результаті вийшло непогано. Майже не страждав.
На КП6 зупиняюсь, доливаю води у флягу, волонтери мастять ланц. Їм кавуни!
Фінішний підйом після села, за традицією - страждання. Жарко, високий пульс та втома не дають налаштуватися на хороший темп. Так і їду, не дуже напрягаючись та озираючись назад в очікування атаки суперників. Проте нікого не видно, і сили, збережені для захисту позиції лишаються в резерві.
Фінішую другим з величезним відставанням майже 13 хвилин від переможця. Позаду у чотирьох хвилинах заїхав Артем без сідла. Вже другий раз у цьому році з такою поломкою! І вже вдруге дивуююсь його волі та силі, не зійти та продовжити змагання!
Знову компенсую втрату вологи кавунами на фініші та залюбки ділюся свіжими враженнями з учасниками. Все чудово!
Дуже вдячний всім, хто приймав участь в організації та проведенні: сумчанам, місцевій громаді, волонтерам на КП та спонсорам!
З побажань: зробити хоча б невеличку зону з тіньком на фініші, відредагувати на висотному профілі та треку положення КП6 згідно його фактичного розташування.
Вже другий старт, як перейшов на трансмісію 1*11. Передні зірки 30 та 34 для гір та класичного крос-кантрі, все інше ХТ8000, касета 11-42. Поки що все працює. Цілком задоволений!)