Про змагання. Ранок 23.04.16 видався сонячним, хоч і холоднуватим як на кінець квітня. Прибули ми з Вітахою в парк Сосновий бір в куртках (які даремно лишили в машині) десь на початку десятої години. Організатори до реєстрації ще не були готові, тому ми поїхали дивитися трасу. По ходу кола маршали саме розмічали все стрічкою і вішали стрілки. Три кола трохи зігріли. А організатори тим часом приготувалися до реєстрації учасників. Старт в положенні вказаний був на 11.00. Номерок отримали коли було трохи за одинадцяту, накатив азарт! Це мої перші змагання ХС, тому не знала, що від них очікувати. Старт затягують... Тим часом тіло охололо (в машину за куртками лінь же їхати, думаєм - ось ось стартонем (хи-хи)… Ждемо. Довго затягують. Оголошують – першими стартують Ч-еліта та Ч30+. Ну ок, переграли положення – вам видніше. Думаю, вони стартонуть, а тоді дівчата і Ч16+ через пару хвилин за ними. А от і ні! Чомусь було вирішено дочекатися фінішу останнього в цьому заїзді, а тоді запускати наші категорії. Короче, до мого старту я хотіла жерти і під тепленьке одіяльце… Після старту опинилась в хвості, так і їхала, нєспєша. До третього кола зігрілася, та рвати все одно не було вже куди – нас в категорії відважних дівчат двоє, тумбочка забезпечена )) Зупинили мене фінішем після 5-го кола, хоча домовлялися на 7 дівчачих. Косинська Женя не повелася на оргів і доїхала свої 7 кіл – молодець! Пацан сказав – пацан здєлав! )
Про нагородження. Мені, учасниці, яка була звільнена в честь своєї гендерної приналежності від сплати стартового внеску, нагородження і бонуси за 2 місце сподобались, даже очєнь ) Трохи несподівано було, коли нагороджували еліту і поставили Вітаху на 1 місце (ми-то думали – друге), але, як вияснилося, профікам в цій пісочниці не місце, і Віталій Новаковський, отримавши утєшитєльний пріз, поїхав додому без медальки. Мабуть, правильно, гонка ж любительська.
Про організацію. Траса чудова, цікава, не набридла. Розмічено чітко і зрозуміло. Маршали і глядачі в основному справлялися з відпужуванням людей. Боялася через бордюри – даремно. Поклали мішки з піском, їхалося чудово. Старт затягнули ну дуууууже. Розділили учасників на два окремі заїзди, що ще збільшило очікування другої групи. Не зупиняли учасників, яких округлив лідер категорії, і ті, бідні, мучилися до останнього кола. Є що підправити до наступних змагань.
В цілому, атмосфера була тепла і враження лишилися позитивні. Дякую організаторам за цікаві змагання. Бажаю, щоб PIDKOVA стала щорічною, коло розширялося і приїжджало більше учасників з інших міст.
Комментарии