Другий етап літньої серії Кубку «TRIATMAN» з акватлону
Другий етап літньої серії Кубку TRIATMAN «Відкритий Чемпіонат Київського водного стадіону з Акватлону» відбувся 10 серпня 2014 року на Оболонській Набережні. Ось така довга назва цього змагання, такої коротенької дистанції – 3 км бігу + 1 км плавання + 3 км бігу. Для мне це вперше, відразу після бігу та в воду, оскільки після плавання тиснути на педалі я вже приловчився, а ось після бігу, захекавшись, шубовснути під воду та ще й проплисти 1 км, мені ще не доводилося.
У день змагання, приїхавши о 9.00 ранку, я мав 2 години спокійно підготуватися до старту. Там уже кипіла організаційна робота, в якій і я взяв участь, допомігши встановлювати арку старту-фінішу. Учасників було ще не дуже багато, тому, я майже без черги проставив свій № 57. За півтори години до старту я почав розминатися – пробіг 2 км під пекучим сонцем, а потім у холодочку під деревом розтягував свої м’язи. Спочатку подумав, що зарано розігріваюся, але при такій спекоті мої м’язи не встигнуть охолонути. Після 10-ї години приїхав Толік Панкевич, то я ще й з ним за компанію пробігся для впевненості.
Перед самим стартом я вирішив плисти без шапочки та окулярів, оскільки я не «ахті» плавець, тому не хотів витрачати часу на їхнє вдягання. Перед цим я спробував проплисти без цих атрибутів і…не погано виходило, очі розплющував тільки тоді, коли хапав повітря і шукав орієнтир-буй.
Горган Сашко у своєму стилі «спортивної тамади» періодично нагадував через гучномовець про наближення старту, який заплановано на 11.00. Головне, що ми так і стартонули.
На першому етапі, біг у 3 км, я вирішив не рвати ноги, оскільки не знав, як почуватимуся себе після нього у воді. Тому тримався купки першої десятки і спокійно, в пів сили, подолав дистанцію за 10 хв 55 сек. Навіть нема про що й згадати, наскільки все швидко відбулося. Єдине, що пригадую, то шукав серед уболівальників свою дружину, яку так і не побачив.
Спустившись на пантон, я ледь не стрибнув із нього у воду в кросівках, так захопився бігом. Але вчасно загальмував, вистрибнув із кросівок і шубовснув у воду. Так вільно, просторо мені ще не пливлося, і дихання відновилося швидко. До другого буя мені жоден плавець не заважав, дехто обходив мене ліворуч, а дехто праворуч… «ляпота». Звернув увагу на дівчину, яка мене обганяла, точніше на її техніку плавання, а не на щось інше. Коли вона робила один гребок то я два, і вона мене впевнено обходила. Я спробував повторити її техніку, та тільки швидше не поплив, тож довелося плисти в зручному для себе темпі. А ось уже далі, хтось увесь час «наступав мені на п’яти», тобто своїми загребущими руками бив мої ноги і без того вже побиті. І головне, куди я попрямую, туди і він за мною, я вже і ногами відбрикувався, та марно. Тільки вже на фінішній прямій я змістився лівіше і побачив, що то був Головко Андрій, який напевно вирішив узяти реванш за біг. «Хай собі пливе», подумав я… і фінішував за ним із результатом 24 хв 36 сек. Швиденько натягнув кросівки і пустився наздоганяти Андрія. Сили вистачало, це не після вело їзди, тому я коротенькими кроками з високою частотою через 400-500 м бігу обійшов його, а впродовж дистанції ще 5-х бігунів. Коли по сходах вибіг на зворотній напрямок до фінішу, то трішки почав здавати, довелося змінити тактику, при якій не розглядав усе і всіх навколо себе, а дивився суто на свою тінь, і це полегшувало мені підтримувати стабільну швидкість. Під оплески та вигуки вболівальників я фінішував спринтерським ривком із результатом 11 хв 30 сек та загальним результатом – 47 хв 01 сек. У підсумку це – 32-е загальне місце із 74-х учасників та 3-тє у віковій категорії М 40-49 із 9 учасників. Нарешті я дочекався свого призового місця, і не важливо для мене чи то пощастило, чи так запланував, головне результат.
Після фінішу Панкевич запропонував підвезти мене з дружиною до метро, але я захотів дочекатися нагородження, не сподіваючись на призове місце. Хоча, десь далеко в душі, я мав надію. Горган оголошує переможців різних категорій і коли промовляв: «За 3-тє місце у віковій категорії 40+ нагороджується……», і тут моя дружина Люба продовжує – «Саханда», а Горган слід за нею повторює … – «Саханда Ігор». Мене аж перетрусило від несподіванки, жінка серцем бачить. Було приємно отримати привітання та призи від Ястребових Андрія з Юлею, а ще приємніше оплески вболівальників та обійми дружини. На цій веселій ноті ми поїхали додому готуватися до наступного змагання, які відбудуться 23-го серпня в м. Українка. Дякую усім за спортивне свято і бажаю веселих стартів!
10.09.2014
Ігор Саханда